ШВАБА, БИ,
Шваба, би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?… Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 488.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ШВАБКА, КИ, →← ШВАБ, БА,